Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.
Перелік вимог професії до психіки людини та необхідних здібностей складає психограму професії.
Професіограма містить:
- загальні відомості про професію та її динаміку в зв’язку з розвитком науки і техніки, соціальне та економічне значення;
- виробничу характеристику професії, опис трудового процесу (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконується робота, вказується рівень фізичного і психологічного напруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо;
- санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних шкідливостей і переліком фізіологічних умов та медичних протипоказань;
- перелік обсягу знань і умінь, які необхідні для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність;
- характеристику видів і тривалості професійного навчання, можливості підвищення кваліфікації;
- психограму, тобто характеристику психологічних вимог професії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань.
Серед психологічних і психофізіологічних вимог основними є такі:
- типологічні особливості (сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів);
- сенсорні якості (гострота зорової, слухової, тактильної чутливості);
- швидкість розпізнавання сигналів;
- сприймання предметів у статиці і динаміці;
- увага (концентрація, розподіл, переключення, стійкість);
- пам’ять (особливості, обсяг);
- мислення (аналіз, синтез, абстракція);
- емоційно-вольова сфера (емоційна стійкість, здатність до ефективної діяльності в екстремальних умовах тощо);
- особистісні якості (організованість, здатність до співробітництва, комунікативні якості, відповідальність, інноваційність і т. ін.).
Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізіологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії.
ФАХІВЕЦЬ ІЗ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ РОБОТИ
Зміст праці. Фахівець із соціально-культурної роботи забезпечує організацію і проведення культосвітньої, спортивно-оздоровчої і розважальної роботи серед дітей, юнацтва і дорослих. Його діяльність спрямована на задоволення духовних потреб населення в сфері дозвілля.
Соціально-культурна робота включає в себе організацію вільного часу, відпочинку і розваг для населення; поєднує в собі кружково-студійну роботу з напрямків творчості, роботу секцій по видах спорту, роботу аматорських об'єднань, курсів навчання і програм додаткової освіти.
Соціально-культурна діяльність є багатофункціональною, включає в себе використання різноманітних менеджерських, маркетингових, рекламних і управлінських технологій в галузі спорту, культури, мистецтва і масових видовищ.
Фахівець із соціально-культурної
роботи розробляє, готує і проводить масові заходи, організовує і координує
роботу колективів, переглядає виступи, виконує адміністративно-господарську
роботу, пов'язану з матеріальним забезпеченням, бере участь у розробці
культурних проектів, програм, сценаріїв свят і масових заходів.
Умови праці. Робота проходить у вечірні години та вихідні і святкові дні, іноді на відкритому повітрі.
Області застосування: центри дозвілля, будинки творчості, палаци культури,
установи освіти і культури, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, дитячі
спортивно-оздоровчі табори, культурні фонди, підрозділи по соціально-культурній
роботі великих компаній і організацій, підприємства екскурсійно-туристичного
бізнесу, рекламні агентства.
Основний зміст діяльності фахівця із соціально-культурної роботи складає робота
з людьми. Вона включає в себе постійне спілкування у формі бесід, зустрічей,
переговорів, погоджень, обговорень. Спілкуванням наповнені всі аспекти праці -
доводиться встановлювати контакти з різними організаціями, установами, фондами
і колективами. Успіх справи часто залежить від психологічної готовності до
співробітництва, емоційної відкритості, уміння знайти підхід до людей,
здатності надихнути своїми задумами, розташувати до себе.
Соціально-культурний працівник повинний мати знання в області організації дозвілля, педагогіки, психології, етики, мистецтва, народної творчості, виконавських мистецтв, спорту, економіки, менеджменту, маркетингу, реклами.
Домінуюча професійна спрямованість - на роботу
з людьми і художнім образом. Професійний тип особистості - соціальний,
артистичний, підприємницький.
Домінуючі інтереси - до суспільної роботи, педагогіки, образотворчого,
сценічного мистецтва, музики, спорту. Супутні інтереси - до історії,
літературі, економіки, права, соціології, науки, техніки.
Необхідні якості. Він
повинний бути товариським, урівноваженим, енергійним, наполегливим,
відповідальним, гнучким, мати організаторські здібності. Необхідні гарні
зовнішні дані, артистизм, художній смак, гарне здоров'я і висока
працездатність.
Родинні спеціальності: менеджмент у кіно і телебаченні, культурологія, менеджмент шоу-бізнесу, соціальна педагогіка дозвілля, менеджмент екскурсійно-туристичної діяльності, режисура театралізованих форм дозвілля, соціокультурний менеджмент молодіжних рухів.
Професія
затребувана на ринку, однак попит нестабільний, має сезонний характер.
Шляхи одержання професії - коледжі і вищі навчальні заклади.