У німецькій мові є три інфінітивні звороти:
um…zu, (an)statt…zu, ohne…zu.
На письмі вони завжди відділяються комами.
Um…zu перекладається на українську мову підрядним реченням мети із сполучником для того, щоб і вживається як обставина мети у випадках, коли дія в головному і підрядному реченнях виконується однією особою.
Der Junge nahm einen Kugelschreiber, um einen Brief zu schreiben. – Хлопець узяв ручку, щоб написати листа.
(An)statt…zu виступає обставиною способу дії і перекладається інфінітивом із сполучником замість того, щоб.
Anstatt den Text zu übersetzen, macht sie schriftliche Übungen. – Замість того, щоб перекладати текст, вона виконує письмові вправи.
Ohne…zu виконує функцію заперечної обставини.
Er ging fort, ohne ein Wort zu sagen. – Він пішов, не сказавши ні слова.
Інфінітив може вживатися з часткою zu або без неї.
Інфінітив з часткою zu вживається:
- після більшості дієслів, що означають певну дію;
Der Student beginnt den Text zu übersetzen.
- після деяких іменників, які мають абстрактне значення;
Ich habe heute keine Lust, ins Kino zu gehen.
- після конструкцій (es ist) з прикметниками в ролі предикатива;
Es ist leicht, diese Aufgabe zu erfüllen.
- в конструкціях із модальним значенням haben/sein…zu+Infinitiv;
Конструкція haben…zu+Infinitiv має значення необхідності і відповідає значенню дієслів müssen, sollen з відтінком активності.
Ich habe diese Übung zu erfüllen. = Ich muss (soll) diese Übung erfüllen.
Конструкція sein…zu+Infinitiv має значення можливості з відтінком пасивності.
Die Aufgabe ist ohne besondere Schwierigkeiten zu machen = Die Aufgabe kann ohne besondere Schwierigkeiten gemacht werden.
Інфінітив без частки zu вживається:
- після модальних дієслів і дієслова lassen;
Ich muss jeden Tag sehr früh aufstehen.
- після дієслів, що означають рух;
Ich gehe zum Bahnhof den Fahrplan kennen lernen.
- після дієслів lernen, lehren, helfen, nennen, bleiben, heißen, sehen, hören, fühlen, spüren:
Ich sehe die Kinder spielen. Ich bleibe jetzt noch Klavier spielen.