Дієприкметники мають ознаки дієслова і прикметника. У німецькій мові існують дві форми дієприкметника: Partizip I і Partizip II.

Partizip I утворюється від основи дієслова за допомогою суфікса -(e)nd.

Він може вживатися в повній формі, яка відмінються так, як і прикметник та в короткій незмінюваній формі. Завжди має значення недоконаного виду і найчастіше перекладається на українську мову підрядним означальним реченням.

lesen – lesend (e) – читаючи (той, що читає).

ein gut antwortender Student – студент, який добре відповідає.

das ruhig atmende Kind – дитина, яка спокійно дихає.

Partizip I може вживатися з часткою zu. Тоді за значенням він близький до конструкції sein…zu + Infinitiv та до конструкції з модальними дієсловами.

Das zu lösende Problem = das Problem, das zu lösen ist = das Problem, das gelöst werden soll (kann) – Проблема, яку необхідно (можна) вирішити.

У короткій формі Partizip I виконує функцію обставини способу дії. На письмі, на відміну від української мови, комою не відділяється.

Laut lachend erzählte er von seinem Abenteuer. - Голосно сміючись, він розповідав про свою пригоду.

Partizip II також вживається в повній і короткій формі .

Partizip II в короткій формі  є частиною складених часових форм дієслова (Perfekt, Plusquamperfekt, Passiv, Stativ, Konjunktiv).

Nachdem er in Kyjiw angekommen war, suchte er sofort seinen Freund auf.

Partizip II в повній формі виступає в ролі узгодженого означення, відмінюється як прикметник і вказує на доконану дію.

Das von mir gelesene Buch ist sehr interessant. – Прочитана мною книга дуже цікава.