Найбільш чітко окреслену форму вживання має Plusquamperfekt (давноминулий час).
Plusquamperfekt = допоміжне дієслово haben/sein в Imperfekt + Partizip II повнозначного дієслова.
Він вживається тоді, коли треба наголосити, що одна дія в минулому відбулася раніше за іншу. Наприклад, перекладаючи речення "Він хотів спати: він рано встав” – другу дію треба обов’язково передати плюсквамперфектом: Er wollte schlafen, er war früh aufgestanden. Якщо обидві дії передати в імперфект, то зміст зміниться: Er wollte schlafen, er stand früh auf, – що означає: він хотів спати, він рано вставав, тобто мав звичку рано вставати, а не встав рано тільки в цей день.
Допоміжне дієслово у Plusquamperfekt вживається за тим же правилом, що й у Perfekt.